21.04.2019 року Вербна неділя

21 квітня 2019 року православна церква відначає свято яке має назву як ВЕРБНА НЕДІЛЯ або ВХІД ГОСПОДНІЙ В ЄРУСАЛИМ

В Україні на Вербну неділю, або на свято Входу Господнього в Єрусалим, заведено освячувати вербні гілки.


Вербна неділя – одне з 12 головних церковних свят. У всіх храмах у цей день проходять служби.
Вербна неділя — велике християнське свято у неділю Вербного тижня, перед Великоднем.
Народні назви – Вербна неділя (Квітна, Шуткова, Баськова, Пальмова неділя, Неділя ваїй).
Це велике свято у християнському році відноситься до числа дванадесятих. Його виникненню послужили біблійні оповіді: Ісус в’їжджав до Єрусалима на ослі, люди встеляли йому шлях пальмовим гіллям, тим самим вітаючи Спасителя.

21 квітня 2019 року Свято-Кирило-Мефодіївське патріарше подвір’я Одесько-Чорномормької єпархії Української Автокефальної Православної Церкви з благословення настоятеля Свято-Кирило-Мефодіївського патріаршого подвір’я митрофорного протоієрея Володимира Клебан , була відслужена літургія яку очолив настоятель храму Воскресіння Христового митрофорний протоієрей Роман Подрєз
йому співслужили настоятель храму Андрія Смоленського митофорний протоієрей Анатолій Кореньков , диякон Ростислав Воробйов .
та  духовенство єпархії
По закінченню служби митрофорний протоієрей Роман, митрофорний протоієрей Анатолій , побажали всім прихожанам міцного здоров’я, натхнення та завзятості в слідуванні шляхом служіння Господу Богові та духовного розвитку.

Під церкву заздалегідь навозять багато вербового гілля. Зранку на Богослуження сходяться всі — старі й малі, — бо «гріх не піти до церкви, як святять вербу». Коли закінчується відправа і священик окропить гілля свяченою водою, то діти — одне поперед одного — стараються якнайшвидше дістати вербу і тут же проковтнути ії по кілька «котиків» — «щоб горло не боліло». Звичай святити вербу дуже старий, бо вже в «Ізборнику» (1073 рік) згадується «Праздьникъ вербъны». Згадує про вербу і Данило Паломник (1095—1108), що відвідав Єрусалим і там бачив «древіе много по брегу Іорданову превысоко, яко вербіе єсть й подобно». То були пальми, що нагадали нашому землякові рідне чернігівське «вербіє».

…Був колись в Україні звичай носити свячену вербу з церкви до церкви… у Квітну неділю повертаючися з церкви з свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу ж садили на городі по кілька гілок або — якщо було близько — то в полі, «щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток»; а решту, що залишилася, несли до хати і ставили на покуті під святими образами. Якщо, ввійшовши до хати, заставали когось, що проспав заутреню, то били такого свяченою вербою, примовляючи:
Не я б’ю — верба б’є,
За тиждень Великдень,
Недалечке червоне яєчко!

З посиланням: blyzhchedoboga.com


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *