28.04.2019 року Великодень. Святе Воскресіння Христове.

Сьогодні у неділю 2019 року 28 квітня святкується свято Великодню, Святе Воскресіння Христове. З благословення настоятеля Свято-Кирило-Мефодіївського патріаршого подвір’я митрофорного протоієрея Володимира Клебан , була відслужена служба та літургія яку очолив настоятель храму Воскресіння Христового митрофорний протоієрей Роман Подрєз

йому співслужили митрофорний протоієрей Анатолій Кореньков
Митрофорний протоієрей Анатолій Кореньков, на утрішній службі


протидиякон Олег Трач
диякон Олександр Симоненко
диякон Алім
диякон Ростислав Воробйов
Та прихожани подвір’я
Настоятель храму Воскресіння Христового митрофорний протоієрей отець Роман Подрєз вітає зі святом всіх прихожан від імені
Глави Православної Церкви України Епіфанія з днем свята Велекодня.
Господь Ісус Христос звертається до нас у Святому Писанні такими словами: «Істинно, істинно кажу вам: якщо не будете споживати Плоті Сина Людського і не питимете Його Крові, то не будете мати життя в собі. Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його в останній день. Бо Плоть Моя є істинною їжею, і Кров Моя, є істинним питтям. Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров в Мені перебуває, і Я в ньому. Як послав Мене Живий Отець, – і Я живу Отцем, – так і той, хто їсть Мене, житиме через Мене. Цей і є хліб, який зійшов з небес…хто їсть хліб цей, житиме повік» (Ін. 6, 53-58).

Приготування до Святого Причастя (за церковною практикою воно називається говіння) продовжується декілька днів і стосується як тілесного, так і духовного життя людини. Тілу належить стримання, тобто тілесна чистота, утримання від супружніх стосунків і обмеження в їжі (піст). В дні посту виключається алкоголь, тютюн та їжа тваринного походження – м’ясо, молоко, яйця та, при строгому пості – риба. Хліб, овочі, фрукти вживаються в помірній кількості. Схиігумен Парфеній пише: «Великим постом церковним уставом назначено велике говіння – ціла седмиця (тиждень): з трішки меншою строгістю слід готуватись і в інші три багатоденних пости. Говіння в інші дні року можна обмежити одним днем, тобто напередодні дотримати строгий піст – їжу вживати навіть без олії. Після 12-ї ночі вже не їдять і не п’ють, тому що до таїнства належить приступати натщесерце. Виключення складають тільки маленькі діти (їх також потрібно поступово привчати утримуватись від їжі) та важкохворі (з благословіння священика).

На теренах України святкувати Великдень, як Воскресіння Ісуса почали ще наприкінці першого тисячоліття, із запровадженням християнства. Обидва свята збігалися у часі (весна, рівнодення) і стосувалися відродження життя і надій. З роками чужорідне свято стало частиною місцевої культури, замінивши місцеві звичаї та адаптувавши місцеві обряди й атрибутику.

Ісус Христос, за біблійним сюжетом, воскрес рано-вранці, і Воскресіння супроводжувалося великим землетрусом: янгол небесний відвалив камінь від дверей гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Діва Марія, мати Якова та Соломія прийшли до гробу з пахучими оліями, аби за звичаєм намастити ними тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожню труну. Тоді схвильованим жінкам з’явився янгол і сповістив про Воскресіння Господнє.

Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва «Великдень» («Великий День») з’явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що «Великдень називається так тому, що у той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, аби був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп’яли Христа — дні поменшали. Тепер лише царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів

До Великодня віряни готуються впродовж семи тижнів Великого Посту — одного з найсуворіших постів — саме стільки часу провів Ісус Христос у пустелі. Уважається, що у ці дні душа вірянина має співчувати стражданням Господа, котрі пережив Ісус Христос у людській подобі в останні дні. Ці сім тижнів називаються «седмицями» (тижнями). Останній тиждень перед Великоднем називається Страсна Седмиця (Страсний тиждень).
Особливе значення має Великий четвер — день, коли Ісус разом зі своїми учнями під час Таємної Вечері розділив останню трапезу. Цей день іще називають Чистий Четвер, і всі православні по можливості намагаються причаститися. Увечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історія Христових Страждань.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *