Апостол і Євангеліє дня 7 вересня 2017 року

Апостол. Послання до Галатів 198 зач., І, 1 – 10, 20 – ІІ, 5.

1 Апостол Павло, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,
2 і присутня зо мною вся браття, до Церков галатійських:

3 благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,
4 що за наші гріхи дав Самого Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого,
5 Йому слава на віки вічні, амінь!
6 Дивуюся я, що ви так скоро відхилюєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Євангелію,
7 що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Євангелію.
8 Але якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде проклятий!
9 Як ми перше казали, і тепер знов кажу: коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли, нехай буде проклятий!
10 Бо тепер чи я в людей шукаю признання чи в Бога? Чи людям дбаю я догоджати? Бо коли б догоджав я ще людям, я не був би рабом Христовим.

20 А що вам пишу, ось кажу перед Богом, що я не обманюю!
21 Потому пішов я до сирських та кілікійських країн.
22 Церквам же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто,
23 тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовістить тепер віру, що колись руйнував був її.
24 І славили Бога вони через мене!

Глава 2 

1 Потому, по чотирнадцяти роках, я знову ходив в Єрусалим із Варнавою, взявши й Тита з собою.
2 А пішов я за відкриттям. І подав їм Євангелію, що її проповідую між поганами, особливо знатнішим, чи не дарма змагаюся я чи змагався.
3 Але й Тит, що зо мною, бувши греком, не був до обрізання змушений.
4 А щодо прибулих фальшивих братів, що прийшли підглядати нашу вільність, яку маємо в Христі Ісусі, щоб нас поневолити,
5 то ми їх не послухали ані на хвилю, і не піддалися були, щоб тривала в вас правда Євангелії.

 

Євангеліє. Від Марка 19 зач., V, 1 – 20.

1І на другий бік моря вони прибули, до землі Гадаринської.
2 І як вийшов Він із човна, то зараз Його перестрів чоловік із могильних печер, що мав духа нечистого.
3 Він мешкання мав у гробах, і ніхто й ланцюгами зв’язати не міг його,
4 бо часто кайданами та ланцюгами в’язали його, але він розривав ланцюги та кайдани торощив, і ніхто не міг угамувати його.
5 І він повсякчас перебував день і ніч у гробах та в горах, і кричав, і бився об каміння…
6 А коли він Ісуса побачив здалека, то прибіг, і вклонився Йому,
7 і закричав гучним голосом, кажучи: Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Богом Тебе заклинаю, не муч Ти мене!
8 Бо сказав Він йому: Вийди, душе нечистий, із людини!
9 І запитав Він його: Як тобі на ім’я? А той відповів: Ле?іон мені ймення багато бо нас.
10 І він Його дуже просив, щоб їх не висилав із тієї землі.
11 Пасся ж там на горі гурт великий свиней.
12 І просилися демони, кажучи: Пошли нас у свиней, щоб у них ми ввійшли.
13 І дозволив Він їм. І повиходили духи нечисті, і в свиней увійшли. І гурт кинувся з кручі до моря, а було зо дві тисячі їх і вони потопилися в морі…
14 А їхні пастухи повтікали та в місті й по селах звістили. І повиходили люди побачити, що сталось.
15 І прийшли до Ісуса й побачили, що той біснуватий, що мав ле?іона, убраний сидів, і при умі, і полякались вони…
16 Самовидці ж їм розповіли, що сталося з тим біснуватим, також про свиней.
17 І вони стали благати Його, щоб пішов Собі з їхнього краю.
18 А як Він сів до човна, то біснуватий став просити Його, щоб залишитися з Ним.
19 Ісус же йому не дозволив, а промовив до нього: Іди до дому свого, до своїх, і їм розповіж, які речі великі Господь учинив тобі, і як змилувався над тобою!
20 І пішов він та в Десятимісті зачав проповідувати, які речі великі Ісус учинив йому. І всі дивувались!

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *