Апостол і Євангеліє дня 10 вересня 2017 року

Апостол. Друге послання до Коринтян 170 зач., І, 21 – ІІ, 4.

21 А Той, Хто нас із вами в Христа утверджує, і Хто нас намастив, то Бог,
22 Який і назнаменував нас, і в наші серця дав завдаток Духа.
23 А я кличу Бога на свідка на душу мою, що я, щадячи вас, не прийшов у Коринт дотепер,
24 не тому, ніби ми беремо владу над вашою вірою, але вашої радости помічники ми, бо ви встояли вірою!

Глава 2 

1 А я постановив у собі те, щоб до вас не прийти знов у смутку.
2 Бо коли я засмучую вас, то хто той, хто потішить мене, як не той, кого я засмутив?
3 І це саме писав я до вас, щоб, прийшовши, я смутку не мав би від тих, що від них мені тішитися належало, про всіх вас бувши певний, що радість моя то радість усіх вас!
4 Бо з великого горя та з туги сердечної я написав вам з рясними слізьми не на те, щоб були ви засмучені, але щоб пізнали любов, що в мене її пребагато до вас!

 

Євангеліє. Від Матфея 89 зач., ХХІІ, 1 – 14.

1А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм притчами, кажучи:
2 Царство Небесне подібне одному цареві, що весілля справляв був для сина свого.
3 І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весілля запрошений, та ті не хотіли прийти.
4 Знову послав він інших рабів, наказуючи: Скажіть запрошеним: Ось я приготував обід свій, закололи бики й відгодоване, і все готове. Ідіть на весілля!
5 Та вони злегковажили та порозходились, той на поле своє, а той на свій торг.
6 А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх.
7 І розгнівався цар, і послав своє військо, і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.
8 Тоді каже рабам своїм: Весілля готове, але недостойні були ті покликані.
9 Тож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, кличте їх на весілля.
10 І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась.
11 Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного,
12 та й каже йому: Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної? Той же мовчав.
13 Тоді цар сказав своїм слугам: Зв’яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів…
14 Бо багато покликаних, та вибраних мало.

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *