ПРО ЧЕТВЕРТУ ЗАПОВІДЬ ЗАКОНУ БОЖОГО

Пам’ятай день суботній, щоб святити його: шість днів працюй і виконуй у них всю роботу свою, а день сьомий — субота для Господа Бога твого.

Четвертою заповіддю Господь Бог повеліває шість днів працювати і робити свої діла, хто до яких покликаний; а сьомий день присвячувати служінню Богу, на святі й угодні Йому діла.

Святими й угодними Богу ділами є: турбота про спасіння своєї душі, молитва у храмі Божому і вдома, вивчення Закону Божого, просвічення розуму і серця корисними пізнаннями, читання Святого Письма та інших корисних для душі книг, благочестиві розмови, допомога бідним, відвідання хворих і ув’язнених, втішення засмучених та інші добрі діла.

У Старому Завіті святкувався сьомий день тижня — субота (тобто давньоєврейською мовою «спокій») — на згадку про створення Господом Богом світу («на сьомий день Бог почив від діл творіння»). В Новому Завіті, з часу св. апостолів, став святкуватися перший день тижня, воскресний (тобто неділя) — на згадку про Воскресіння Христове.

Під сьомим днем слід розуміти не тільки воскресний день, але й інші свята, встановлені Церквою, як і в Старому Завіті під назвою суботи малися на увазі й інші свята (свято Пасхи, П’ятдесятниці, Кущів та ін.).

Найголовніше християнське свято — «свято із свят і торжество із торжеств » — Світле Воскресіння Христове, Свята Пасха (в українській традиції — Великдень), що святкується в першу неділю після весняного повного місяця в період від 22 березня (4 квітня н. ст.) до 25 квітня (8 травня н. ст.).

Потім ідуть великі, так звані дванадесяті свята, встановлені на честь і славу Бога і Господа нашого Ісуса Христа і Пречистої Його Матері Діви Марії:

  1. Різдво Пресвятої Богородиці — 8 вересня (21 вересня н. ст.).

  2. Введення у храм Пресвятої Богородиці — 21 листопада (4 груд. н. ст.).

  3. Благовіщення, тобто ангельське сповіщення Пресвятій Діві Марії про втілення від Неї Сина Божого — 25 березня (7 квітня н. ст.).

  4. Різдво Христове — 25 грудня (7 січня н. ст.).

  5. Стрітення Господнє — 2 лютого (15 лютого н. ст.).

  6. Хрещення Господнє (Богоявлення, Йорданські свята) — 6 січня (19 січня н. ст.).

  7. Преображення Господнє — б серпня (19 серпня н. ст.).

  8. Вхід Господній у Єрусалим (Вербна неділя) — за тиждень до Пасхи.

  9. Вознесіння Господнє — на сороковий день після Пасхи.

  10. П’ятдесятниця, або день Святої Тройці (зішестя Святого Духа на апостолів) — на п’ятдесятий день після Пасхи.

  11. Воздвиження чесного Хреста Господнього — 14 вересня (27 вересня н. ст.).

  12. Успіння Божої Матері — 15 серпня (28 серпня н. ст.).

З інших свят особливо шануються:

  • Обрізання Господнє — 1 січня (14 січня н. ст.).

  • Покрова Божої Матері — 1 жовтня (14 жовтня н. ст.).

  • Різдво Іоана Хрестителя — 24 червня (7 липня н. ст.).

  • Усікновення голови Іоана Хрестителя — 29 серпня (11 вересня н. ст.).

  • Св. первоверховних апостолів Петра і Павла — 29 червня (12 липня н. ст.).

  • Св. апостола Іоана Богослова — 8 травня (21 травня н. ст. і 26 вересня (9 жовтня н. ст.).

  • Св. Чудотворця Миколая — 9 травня (22 травня н. ст.), і 6 грудня (19 грудня н. ст.).

  • Св. рівноап. князя Володимира — 15 липня (28 липня н. ст.).

  • Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, хрещення Руси-України — 1 серпня (14 серпня н. ст.).

  • Собор Архистратига Михаїла та інших Небесних Сил безплотних — 8 листопада (21 листопада н. ст.).

Пости, встановлені Церквою:

  1. Великий піст, або Св. Чотиридесятниця.
    Починається за сім тижнів перед Пасхою: 6 тижнів — сам піст і Страсний тиждень — на спомин про страждання Христа Спасителя.

  2. Різдвяний піст перед святом Різдва Христового. Починається з 14 листопада (28 листопада н. ст.), з дня св. апостола Филипа, тому його ще називають Филиповим постом, Пилипівкою (Піст 40-денний).

  3. Успенський піст, або Спасівка, перед святом Успіння Божої Матері. Триває два тижні, з 1 серпня (14 серпня н. ст.) по 14 серпня (27 серпня н.с.) включно.

  4. Апостольський, або Петрів піст (Петрівка) перед святом св. апостолів Петра і Павла.

Починається через тиждень після дня Святої Тройці і триває до 29 червня (12 липня н. ст.). Тривалість посту залежить від того, коли (раніше або пізніше) святкується Пасха. Найбільша тривалість його — шість тижнів, а найменша — тиждень з одним днем.

Одноденні пости:

  1. У Святвечір, навечір’я Різдва Христового — день перед Різдвом Христовим, 24 грудня (6 січня н. ст.). Особливо суворий піст серед днів Різдвяного посту (звичай — не їсти до появи першої зірки).

  2. У навечір’я Богоявлення (Йорданський святий вечір) — день перед Хрещенням Христовим, 5 січня (18 січня н. ст.).

  3. У день Усікновення глави св. Іоана Предтечі, 29 серпня (11 вересня н. ст.).

  4. У день Воздвиження Хреста Господнього, на згадку про хресні страждання Ісуса Христа — 14 вересня (27 вересня н. ст.).

  5. Середа і п’ятниця кожного тижня.

Середа — на згадку про зраду Іуди, який видав Спасителя, п’ятниця — на спомин про хресні страждання і смерть Спасителя за нас.

Посту у середу і п’ятницю не буває тільки у такі тижні: у Світлий (Пасхальний), у святки (від дня Різдва Христового до Хрещення), в Троїцький тиждень (від свята Св. Тройці до початку Петрового посту), в тиждень митаря і фарисея (перед Великим постом) і в Сиропусний (масляний) тиждень перед самим Великим постом, коли дозволяється їсти тільки молоко і яйця.

Під час посту треба і духовно постувати, тобто особливо рішуче полишити всі погані звички і пристрасті: гнів, ненависть, ворожнечу; треба відійти від веселого життя, від ігор, видовищ, танців; не слід читати книг, які викликають у душі нечисті помисли і бажання; не можна їсти м’яса, молока, яєць, а слід обмежуватися пісними стравами (тобто рослинною їжею і, коли дозволено, рибою), вживаючи і цю їжу помірно. При багатоденному пості належить сповідатися й причаститися св. Таїн.

Порушують четверту заповідь ж ті, хто лінується і в буденні шість днів не працює, так само і ті, хто працює у свято. Не менш порушують її і ті, хто хоч і припиняє світські заняття і роботи, але проводить ці дні лише в одних веселощах, іграх і віддається розгулу і пияцтву, не думаючи про те, щоб послужити Богу. Особливий гріх віддаватися розвагам підсвято, коли ми повинні бути на всенічній, а вранці — на літургії. У нас, православних християн, свято починається з вечора, коли служиться всенічна, і віддавати цей час танцям або іншим розвагам означає знущатися зі свята.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *