ПРО ДЕСЯТУ ЗАПОВІДЬ ЗАКОНУ БОЖОГО

Не жадай дому ближнього твого, не жадай жони ближнього твого, ані раба його, ані рабині його, ані вола його, ані осла його, ані всякої худоби його, ані всього, що у ближнього твого.

Десятою заповіддю Господь Бог забороняє не тільки робити щось погане іншим, ближнім, які оточують нас, але й забороняє погані бажання і помисли щодо інших.

Гріх проти цієї заповіді називається заздрощами.

Той, хто заздрить, хто в думках жадає чужого, той від поганих думок і жадань легко може перейти і до поганих справ.

Але й сама по собі заздрість оскверняє душу, роблячи її нечистою перед Богом, як каже слово Боже: «Думки злі — мерзотність для Бога» (Притч. 15, 26)«А через заздрість диявола гріх увійшов у світ» (Прем. 2, 24).

Одне з головних завдань істинного християнина — очищати свою душу від усякої внутрішньої нечистоти, згідно з настановою апостола: «очистьмо себе від усякої скверни плоті і духу, творячи святиню в страхові Божому» (2 Кор. 7, 1).

Щоб уникнути гріха проти десятої заповіді, необхідно берегти чистоту серця від усяких пристрастей до земного, від усяких поганих жадань і думок і бути задоволеними тим, що маємо: дякувати за це Богу, а чужого ніколи не жадати, але радіти за інших, якщо вони мають усього багато.

 

Із книги «Закон Божий»

Протоієрея Серафима Слобідського

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *