Про другий член Символу віру

(Вірую)І в Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, що від Отця народився перше всіх віків, Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, рожденного, несотворенного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося.

У другому члені Символу віри ми говоримо про Господа нашого Ісуса Христа, Сина Божого, і сповідуємо те, що знаємо про Нього як про Друге Лице Святої Тройці, про Божественну Істоту до Його народження на землі.

Господь Ісус Христос є Єдинородний Син Божий, тобто Він є єдиний Син Бога Отця, народжений із природи Отця, як світло від світла. Від істинного Бога Отця народжується такий само істинний Бог Син, і народжується перше всіх віків, тобто раніше всякого часу — від вічності, так що з Отцем вічно, завжди є Син (а також і Святий Дух), однакової природи з Отцем («єдиносущний з Отцем»). Сам Ісус Христос сказав: «Я і Отець — єдине» (Ін 10, 30). Слова ж Ісуса Христа: «Отець Мій більший за Мене» (Ін 14, 28) стосуються до Його людської природи.

Якщо ж ангели і святі іноді називаються синами Божими, то ця назва говорить, що вони — сини Божі тільки з благодаті, тобто з ласки Божої, через віру у Господа Ісуса Христа.

До слова «рожденний» (народжений) у Символі віри додане слово «несотворенний». Це зроблено для спростування неправдивого вчення Арія, який твердив, що Син Божий не народжений, а сотворений.

Слова «що через Нього все сталося» означають: через Нього, Сина Божого, все сталося, тобто все, що існує, видимий світ і невидимий, створено Сином і через Сина. «Все через Нього сталось, і без Нього ніщо не сталося, що сталося» (Ін 1, 3) — читаємо ми в Євангелії.

Син Божий при втіленні — народженні на землі — одержав ім’я Ісус Христос. Ім’я це вказує на людську Його природу.

Ім’я Ісус — грецький переклад єврейського імені Ієшуа (Ієгошуа) й означає Спаситель. Це ім’я було двічі вказано Богом через ангела перед Різдвом Христовим, тому що предвічний Син Божий сходив на землю (народжувався, втілювався) для спасіння людей.

Ім’я Христос — слово грецьке і означає Помазаник. (У єврейській мові йому відповідало також слово «Месія».) У Старому Завіті помазаниками називалися пророки, первосвященики і царі, які при вступі на посаду помазувались єлеєм і через це отримували дари Святого Духа, необхідні для гідного виконання їхніх обов’язків.

Син Божий названий Помазаником (Христом) за людською Його природою, тому що Він мав усі дари Святого Духа: знання пророка, святість первосвященика і могутність царя.

ПРИМІТКА. Коли члени Символу віри, починаючи з 2-го і закінчуючи 7-м, читаються окремо, то до кожного з них потрібно на початку додавати: «Вірую в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого…»

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *